Верховна Рада розглядає законопроєкт №13134, яким може запровадити 10-відсоткове мито на експорт сої та ріпаку для трейдерських компаній. Аграрії вже заявили, що ця депутатська ініціатива буде вигідна великим переробникам, але призведе до збитків сільгоспвиробників, скорочення посівів і втрати експортних ринків.
Про це пише видання "Бізнес.Цензор".
Податковий комітет Верховної Ради вже обговорював законопроєкт №13134 на засіданні 13 червня. Ініціатори правки Дмитро Кисилевський та Андрій Мотовиловець передбачають, що встановлення мита має диференціювати дві категорії експортерів, стимулюватиме внутрішнє перероблення сировини й підвищити доходи бюджету.
"Суть правки полягає в тому, що 10-відсотковим митом мають обкладатися експортні операції трейдерів. Натомість виробники сої та ріпаку, які самостійно експортуватимуть продукцію, таке мито не сплачуватимуть. Зміни до законодавства хочуть внести саме в червні, оскільки активна фаза експорту сої та ріпаку починається в липні, а пік припадає на серпень", – йдеться у статті.
Глава податкового комітету ВР, нардеп Данило Гетманцев назвав запропоноване нововведення повторенням "сумнозвісної "соєвої правки" 2017 року, коли виробникам сої скасували відшкодування ПДВ.
"Це рішення також декларувалося як стимул для розвитку внутрішньої переробки, але у підсумку дрібні виробники, які не мали змоги формувати експортні партії з відшкодуванням ПДВ, були вимушені продавати сою посередникам за зниженою ціною. Як результат – до 2019 року площі під посівами сої скоротилися на 21%. У 2020 році ці правки було скасовано, зростання площ відновилося", – нагадало видання.
Але суть полягає в тому, що переробні заводи в Україні не працюють на повну потужність не через брак сировини, а через небажання купувати її за конкурентними цінами — фермери часто віддають перевагу експорту, адже експортери пропонують кращу ціну.
"На початку повномасштабної війни переробний бізнес показував надприбутки, бо український фермер був у безвихідній ситуації і продавав продукцію з величезним дисконтом, аби отримати хоч якісь кошти. За таких умов планова окупність інвестицій у будівництво переробного заводу спричинила "бум" таких інвестицій", — пише "Бізнес. Цензор. — Після відновлення роботи чорноморських портів трейдери почали пропонувати фермерам кращу ціну, ніж переробники. А от підприємці зацікавлені якнайшвидше повернути вкладені в будівництво нових переробних потужностей інвестиції. Один із найпростіших варіантів – штучно примусити фермерів продавати сировину дешевше на внутрішньому ринку. Таким чином, експортне мито фактично стане прихованою дотацією для переробної галузі за рахунок аграріїв".
Нові мита призведуть до порушення Угоди про асоціацію з Європейським союзом, яка прямо забороняє впровадження нових постійних експортних мит. І це не кажучи вже про те, що ввести їх хочуть саме в розпал жнив, не надавши бізнесу часу на підготовку
"Хоча автори правки називають це мито "тимчасовим", насправді в запропонованій редакції ставка 10% не обмежена в часі, тобто фактично є постійною. Репутаційні наслідки такого рішення можуть бути серйозними. По-перше, такий крок підважує довіру європейських партнерів до України як до країни, що дотримується домовленостей. Це може ускладнити подальші переговори про інтеграцію до ЄС і отримання підтримки. По-друге, виникає дисонанс: коли деякі сусідні країни ЄС обмежували імпорт українського зерна, Київ рішуче протестував, називаючи це недружнім і незаконним кроком. Однак тепер Україна сама розглядає обмеження експорту зерна, що виглядає непослідовно й може бути розцінене як прояв протекціонізму", – написав "Бізнес.Цензор".
В разі зменшення обсягів експорту українські аграрії можуть втратити основні експортні ринки в ЄС і на Близькому Сході, які формували роками.
